Соціальні наслідки алкоголізму

Люди, що напиваються до отруєння, були за всіх часів. Оскільки така ситуація становить небезпеку не тільки для питущого, але і для навколишніх, починалися численні спроби контролювати виробництво, продаж і споживання спиртних напоїв, для того щоб не допустити надмірного пияцтва.

Вважалося, що алкоголізм, чи алкогольна залежність, є результатом викликаних дією спирту змін в організмі, що обумовлюють постійну потребу в спиртному, у силу чого людина п’є усе більше і частіше. У той же час споживання спиртного чи відмовлення від нього розглядали як особиста справа кожної людини, тому надмірне пияцтво вважали результатом свідомого вибору, а алкоголіка — особисто відповідальним за своє поводження. Більшість питущих завжди споживало відносно невелику кількість спиртних напоїв. Надмірно питущих вважали безвідповідальними, аморальними і безхарактерними людьми, а їхнє покарання — мірою, необхідної для захисту суспільства. Представлення про алкоголізм як про хворобу широко поширилося лише в 20 столітті.

В даний час майже не залишилося сумнівів у тім, що алкоголізм — це захворювання, причому через свою поширеність воно стало однієї з головних проблем охорони здоров’я. Відповідно до приведеного вище думки офіційних медичних організацій, зловживання алкоголем обумовлено сукупністю біологічних, психологічних і соціальних факторів, а також факторів навколишнього середовища.

Побутове пияцтво й алкоголізм торкаються всі шари суспільства — чоловіків і жінок, процвітаючих бізнесменів, кваліфікованих механіків, робітників, домогосподарок, членів різних релігійних громад, бездомних бурлак. Численні спроби визначити типові «алкогольні» риси особистості поки не дають надійних результатів.