Анорексія

Анорексія нервова, захворювання, що характеризується втратою ваги, надмірним страхом повноти, викривленим уявленням про свій зовнішній вигляд і глибокими обмінними і гормональними порушеннями. Можливі також втрата апетиту, припинення менструацій, підвищена фізична активність, а іноді і посилення апетиту зі штучно викликуваної після вживання їжі блювотою, зайва заклопотаність їжею і її готуванням, приступи обжерливості і прагнення до схуднення. Хворі найчастіше завзято заперечують наявність у себе яких-небудь зв’язаних із прийомом їжі порушень.

Нервова анорексія зустрічається головним чином у дівчинок-підлітків. З кожних 18 хворих лише один — чоловік. До 1960-х років це захворювання зустрічалося рідко, але потім його частота по незрозумілих причинах значно збільшилася. По сучасним даної, нервової анорексією страждає 1% дівчаток-підлітків.

Хоча фундаментальні причини нервової анорексії залишаються неясними, накопичуються дані про те, що її обумовленість визначається взаємодією соціокультурних і біологічних факторів, а також менш специфічними психологічними механізмами й уразливістю особистості. Розлад зв’язаний з недостатністю харчування різної важкості, що приводить до вторинних метаболічних змін і порушенням функцій організму. Залишається невирішеним питання, чи є характерне ендокринне порушення цілком обумовленим недостатністю харчування і прямим впливом поводження, приведеного до неї (наприклад, обмеженнями в дієті, надмірними вправами і змінами будівлі тіла, викликанням у себе блювоти і прийомом проносних засобів і зв’язаними з цим порушеннями електролітного балансу), чи ж у розвитку ендокринних порушень беруть участь і інші невстановлені фактори.